четвер, 17 грудня 2015 р.

Тестування української пряжі Вівчарі

Цієї осені-зими вирішила протестувати нову пряжу Вівчарі українського виробництва. По-перше, це своє, рідне. По-друге, ну не тільки ж різним Турціям та Італіям піднімати економіку. Треба й українського виробника підтримувати.
Тепер знаю, кому й на які речі цю пряжу можна рекомендувати, як її краще використовувати.
Хочу підкреслити, що це виключно мої особисті враження. Ваші можуть відрізнятись.
Частина вражень вже викладена в інстаграмі, а тут я зведу все до  купи, доповню та підсумую.
Поїхали!
*Жодних лінків в цьому дописі на пряжу та місця, де її можна купити, не даватиму. Мені поки що за рекламу ніхто грошей не платить. ;-) А хотілось би. )))))) Шукайте самі. Гугл всемогутній вам допоможе.

Першою мені до рук потрапила напівшерсть з ангорою (25% ангори. 25% вовни, 50% акрилу), 100 грам = 300 метрів. Дуже гарний колір морської хвилі. В мотках пряжа виглядала гарно, але на дотик була жорсткувата і тонкувата, як на 300 метрів.
З цієї пряжі я ризикнула зв'язати шарф. В'язався він довго. Бо пряжа до прання була мені ну дуже неприємною на дотик. І не так сама пряжа, як те, чим її обробили в процесі виробництва. Не знаю, що то, але воно страшенно сушило руки. Постійно треба було їх мити та змащувати кремом.
А перемотувати мотки в пасма, прати, сушити, знову перемотувати... і тільки потім в'язати. Ні, я на такі подвиги не здатна. Ну і в'язала спицями 2,5, що також не додавало швидкості (наступного разу візьму трійку). Та й пряжа темна і дні похмурі були...
Але прання творить дива. Пряжа змінилась майже до непізнаваності. Розпушилась, розрівнялась, пом'якшала, змилась вся та фігня, якою пряжа вкрита.
Колючість залишилась. Незначна, але на шапку не ризикнула б цю пряжу брати. А шарфи не на голе тіло, а ще як хто любить носити їх на верхній одяг, - саме те, шо треба. Наразі виробник пропонує лише шість кольорів цієї пряжі, але дуже красивих кольорів. Думаю, на жакети та кардигани можна сміливо обирати цю пряжу. Вони триматимуть форму і не колотимуть через одяг.

Наступною для випробування була обрана напіввовна без ангори (50% вовна, 50% акрил, 100 грам = 300 метрів) насиченого бордового кольору, куплена на виставці в подарунковому наборі у фірмовій коробці від Вівчарів (на першому фото). Вийшов комплект Теплий бургунді, котрий я вже навіть встигла повторити на замовлення. Шапка зв'язана в дві нитки, рукавиці в одну.
Ну шо сказати? Я задоволена цією пряжею. До прання вона була значно приємнішою на дотик, ніж пряжа з ангорою. А після прання стала ще кращою: розпушилась, пом'якшала, стала такою cozy. Особисто мою голову шапка з цієї пряжі не коле. Ну, може, зовсім трішечки, що навіть добре в морoз. Так, це не меринос, не кашемір, це вовна, просто овеча вовна. Тому не треба чекати від неї більшого, ніж вона може дати. Але на відміну від турецької напіввовни (будь-якої), тут ти стовідсотково відчуваєш в складі вовну і навіть не виникає питання: тут справді 50% вовни, як на етикетці написано, чи прибріхують?
Має ця пряжа 13 розкішних кольорів. Так, кольорова гама - це плюс вівчарів. Можна й розширити, але те, що є, теж дуже гарне. Я ще вподобала собі твід джинсового кольору. Поки що він лише в зразках, але вірю, результат мене порадує і це буде одяг, а не аксесуар.
 

І остання на сьогодні протестована пряжа - вовна 100%, етнопермія називається. Пряжа товстенька. Товщина потішила одразу: 100 грамів = 165 метрів. Для моєї манери в'язання підходить на спиці 3-3,5. Саме те, шо я люблю.
Пряжа ідеальна для шкарпеток, гетрів, рукавиць. Вона тепла, жорсткувата і колюча. Хоча її колючість не така, як у пряжі з ангорою. Якась така лагідніша колючість, якщо так можна сказати. Але я сміливий пацан :-) Крутила ту пряжу крутила, жмакала, до лоба тулила, думала... і таки ризикнула її на шапку пустити.
Ну просто дуже захотілось такої натуральної вовняної шапки до рукавиць (люблю комплекти, ніц не можу з цим вдіяти). В якийсь дуже-дуже морозний день стане у пригоді, а її поколювання тільки кров до вух ганятиме, щоб тепліше їм було. Але іншим я б не радила такі експерименти повторювати. Хіба що ви знаєте, що колючість овечої вовни вас не лякає. Або можна під таку шапку підшити підкладку. Тоді взагалі найлютіші морози вам до лампочки. :-)
А от від рукавиць я сама в повному захваті!

Кажуть, що коци плетуть з цієї пряжі. Ну, можливо-можливо. Але не для вкривання на голе тіло. А от якесь пальто я б спробувала з етнопремії зв'язати. Може, колись... Бо натуральні благородні кольори не дають спокою.

Підсумки.
Якщо у вас дуже чутлива шкіра, якщо ви визнаєте лише мериноси-кашеміри, то вам ця пряжа (жодна з описаних) однозначно не підійде. Але якщо ви, як і я, не фанатієте від вовни, котра не схожа на вовну, якщо не втрачаєте свідомості від мериносу, якщо легке поколювання вас не лякає, а зігріває, то в'яжіть собі на здоров'я. І дай Боже, здоров'я та довгих років життя Вівчарам. Щоб вони розвивались та розширювались і не припиняли нас радувати новинками.


І ще два слова про прання.
Як я перу речі з цієї пряжі. Перше прання в порошку. Звичайному пральному порошку для кольорових речей. В це перше прання з пряжі сходить весь виробничий наліт і зайвий фарбник. Друге прання в шампуні або в рідкому засобі для в'язаних речей. І потім ще полоскання в якомусь пом'якшувачі (кондиціонері). Таким нехитрим способом пряжа перероджується. :-)

UPD: тут продовження тестування.

17 коментарів:

  1. Красно дякую за такий розгорнутий звіт! Сама фанат ароматної та колючої вовни, придбала 600 грамів вовни 100% в пасмах, шукаю проект для неї, а очі вже на інші ниточки задивляються...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за коментар. Тепер я знаю, що писала не даремно. :-)
      В пасмах - то ви вже майже раритет маєте. ;-) Здається, тепер Вівчарі тільки в мотках вовну продають.

      Видалити
    2. Гарно написано, смачно :)
      Захотілось і собі спиці до рук взяти і ту вовну, що на коци брали до крайки якоїсь прилаштувати))) сьогодні як раз підгледіла на сучасній сукні нову крайку, так стильно.. ;)

      Видалити
    3. Олю, в мене теж на цю пряжу стільки думок та планів. І майже всі десь навколо традицій обертаються, але в сучасній обробці. :-)
      А спиці взяти до рук завжди корисно. ;-)

      Видалити
  2. Адміністратор блогу видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  3. Чудовий опис і прекрасні фото. З задоволенням прочитала. Дякую!

    ВідповістиВидалити
  4. Надія, дякую за цікавий допис. Я маю пару мотків напіввовни для проби, але візуально поки що не в захваті від цієї пряжі. На моніторі вона мені більше сподобалася, ніж в житті, чомусь нагадала нитки старих радянських часів. Кольори дуже гарні, але я чекала більшого від якості. Звісно, це моє суб'єктивне враження.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так я, власне, про це й писала, Діано. Що пряжа в мотках до прання не дуже приємне враження справляє. Мабуть, в мене не було надмірних очікувань, тому й розчарування не трапилось. Ну, і пряжу ж позиціюють як "еко". Мені вона під це визначення повністю підходить. Справжнє еко. :-)
      Так, чимось на чернігівську схожа. Але в мене з чернігівської пряжі було свого часу стільки невбиваних светрів, що для мене така схожість не в мінус, а в плюс.
      А якість, вірю, з часом поліпшиться.

      Видалити
  5. Дякую за допис, Надійко із задоволенням прочитала! Я спершу купувала оту вовну, що в пасмах. В пасмах я її влітку і прала в 7 водах і сушила. Зараз мама мені кардиган з них дов"язує)) напишу потім про враження від нОски. А з напівшерсті я малому шапульку в"язала і мені сподобалось)) Згідна, натуральність відчувається однозначно. П.С. Знаю місце, де ще ті пасма продають))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Сподіваюсь, кардиган буде суперовим. Принаймні, ті кардигани, що я бачила з пасмової вовни, виглядають дуже добре.
      Мабуть, в якихось магазинах ще та вовна залишилась. :-) Але сайт виробника вже про неї навіть не згадує.

      Видалити
  6. Ну ты молодец, так подробно все расписала! У тебя очень удачные вышли комплекты и шарф. Мне тоже нравиться, когда пряжа покалывает:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, я ґрунтовно підійшла до питання. :-)
      Якби з чистого аркуша писала, то не думаю, що подужала б. А так частинами вже до того в інстаграмі інформація була, тож залишалось лише до купи зібрати, дещо доповнити та картинками нашпигувати.
      Он пряжу Лопі скільки людей любить, а вона ж теж не ніжненька, а ще й ціну має чималу. Тому чим наша вовна гірша? )))
      Саш, а як твій карді з вівчарів носиться? Якісь недоліки вилізли чи ні?

      Видалити
  7. Щиро дякую за вашу рогорнутий відгук! :)
    Сьогодні також зробила пару закупів, і поки пряжа враження на мене не справила, але дуже кольори подобаються :)
    А Вам бажаю цікавих та нових звершень! :)
    knittingblog.com.ua

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Прошу. ) Буде добре, якщо мій досвід стане вам у пригоді.
      В мотках мені хіба що чиста вовна подобалась. А от напіввовна не вражала.

      Видалити
  8. Опис пряжі дуже сподобався! Дякую! То якась вовняна поезія! Захотілося і собі якусь річ з тієї пряжі!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. я - вовняний поет ))))
      Зв'яжіть обов'язково. Завжди краще мати свої власні враження.

      Видалити