середа, 11 листопада 2015 р.

Светр чоловічий, взагалі-то

Вітаю.
Не те, щоб я повернулась в блог. Просто пробігала повз нього, дай, думаю, щось напишу. А потім знову надовго зникну.
Є велика закінчена робота для показати-розказати, є трішки фото до неї і головне, є дрібка натхнення оформити все те в пост.


Давно нічого чоловічого не в'язала. А для свого чоловіка й поготів. І тут якось зорі так розташувались... Светр з фільма надихнув, М його захотів, але ще й забажав, щоб було схоже на його улюблений светр, котрий вже давно в такому стані, хіба в ліс по гриби в ньому ходити.
Ось вони ті два светра, з котрих виріс один новий. Такий собі симбіоз мішковини-розмахайки з фільма та чорно-білого меланжу з шафи. Ще були висунуті такі вимоги: про вовну не могло бути мови, бо навіть від слова "вовна" М починає чухатись. Светр має бути широким, вільним, з такою ж широкою горловиною, ну щоб взагалі повна свобода, ніде нічого не тисло. Тиску ми не любимо. Коротше, ще той мені замовничок трапився. :-)

Плюс я додала всякого від себе, щоб мені було цікавіше в'язати. Таке от вийшло в результаті:

Пряжа.
Одна нитка КоттонСофт від ЯрнАрт. Нічим не здивувала. Все стабільно. Той самий всіма улюблений Джинс, але тоненький.
А друга нитка льон з поліестром Бодрум від Алізе. Ось тут розчарування: вся нитка в цурпалках. Чи як їх назвати? Погано оброблений льон. І вони в мотку не помітні, якщо не знаєш про їх існування. Вже в процесі роботи розумієш, щось не те коїться. Але ж головною умовою було, щоб светр не коловся. А ті цурпалки ох і колючі! Потроху витягала їх в процесі в'язання, потім двічі светр прала (від прання цурпалки пом'якшали) і між праннями теж добряче почистила светр. І зараз періодично беру светр до рук і витягаю з нього "колючки". А шкода. Такі були плани на цю нитку, кольори має гарні, та не судилось. Вже краще льон з хлопком від Вівчарів братиму або льон від Ярни. Але не турецький.
Початок роботи:

І трохи деталей мого дизайнування. Рукав продовжується на плечах.
Правильні кольори на сірому фоні з природнім освітленням. Жовтуватий відтінок - то не правда. Немає такого в житті. Светр графітово-мішковинський.



І єдина модель, котра завжди під рукою, погодилась попозувати. Светр доводиться підтримувати, бо трішки завеликий.
Але фото показали, що можна повторити щось схоже у вигляді жіночої сукенки. Чи оверсайз, чи навіть приталеного силуету.
Дякую за увагу. На сьогодні в мене все.

2 коментарі:

  1. Свято оповідань в тебе)
    Але ж гарний вийшов. І так, замовники ближнього кругу найвередливіші! Але ж як приємно одначе для них щось робити...
    Фото пряжі поцупила до пінтресту, дуже вже гарне:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ой, а скільки не написаного залишилось за кадром. Це я і про оповідання, і про вередливість замовника. :-)
      Ага, пряжа гарно вийшла. Це я її для інстаграмчика свого часу фотографувала.

      Видалити