середу, 13 квітня 2016 р.

Комплект - светр, снуд, шапка - Ultra Soft

І несподівано лише через тиждень після попереднього поста, а не так, як я вже давно звикла, через декілька місяців, новий пост в блозі!
Новий пост, новий светр, а до светра шапка та снуд. Новий для блога. Бо в'язала ще взимку і інстаграмщики (як ви там, до речі, поживаєте? бо щось мій планшет ніяк нового акумулятора не дочекається з далекого закордоння) його одним оком бачили.
Як і з попереднім жакетом, тут все моє: від ескізу до втілення.

середу, 6 квітня 2016 р.

Жакет "Назву не придумала" з української пряжі

Така от назва. Тєряю билую льогкость. :-) Рідко в блозі з'являюсь, навички втрачаються, писати-вигадувати щось все важче й важче стає.

Ну як жакет? Скоріше, кофта. Для жакета пряжа м'яка занадто. В'язала кофту в рамках продовження тестування української пряжі Вівчарі.
Знову напівовняна нитка (50% вовна, 50% акрил, 100 грам = 300 метрів) , як і бордова, але цього разу нитка твідова. Вона значно м'якша за одноколірну навіть до прання. А після й поготів. Геть не колюча (принаймні, для мене). Твідові включення після прання (точніше, двох праннів, бо я перу деталі до зшивання, а потім ще й готовий виріб) нікуди не зникли, не повідпадали. Як носитиметься, покаже час. Не на вихід річ вийшла, але такої мети в мене й не було. Така собі затишна прогулянкова кофта за хлібом сходити чи ліс повітрям свіжим подихати. ;-).