Старий-старий, я б навіть сказала, раритетний торшер (відколи пам'ятаю себе, завжди й цей торшер у нас був) потребував нового абажура. Ні, старий не зносився, але морально застарів та набрид (свій, рідний, зелененький теж в гарному стані, але він набрид ще раніше і вже давно був вдягнений в іншу одежину, теж виготовлену моїми руками, але не в'язану).
Отже, в компанію до подушки в цій же технології зв'язала й абажур. В якій такій технології? Та все просто: розкладаємо навколо себе залишки пряжі і стовпчиками без накида їх всі вив'язуємо. В процесі намагаємось створити сяку-таку гармонію.
⇓⇓⇓
Такий от красунчик вийшов:
А це фото не шепоче, воно просто криком кричить: "В ЦЬОМУ ДОМІ В'ЯЖУТЬ!". В цьому домі в'яжуть саме в цьому місці (хоча й в інших теж, але в цьому найчастіше). 😀
Процесів не фотографувала, тому етапи зростання абажура відсутні. Ось тільки одне фото знайшла, на котрому видно не закінчену роботу.
Далі буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар