пʼятницю, 3 жовтня 2014 р.

Про Кутузова

А покажу я вам нашого домового кота. Знайомтесь. Це котяра Кутузов. Але відзивається він ще й на слово риба. Зачувши, прокидається, дивиться в бік тарілки, а потім йде перевіряти: наснилось чи таки справді риба.



Якщо ви в фейсбуці читаєте Віталія Чепиногу, то може, пам'ятаєте, він якось про такого домового кота писав. От і наш на будинковому утриманні знаходиться. В нас декілька котів харчується. Хтось з'являється, хтось зникає, але всі приходять поїсти і йдуть. А Кутузов прижився. Спить на ґанку, спить на килимку вхідному, спить на лавці й під будинком, і на лавці в під'їзді біля кімнатки консьєржок. Думаю, взимку спатиме прямо в кімнатці. Там м'якенький диван, телевізор, тепло і затишно.
Спочатку він людей трішки побоювався. Чи скоріше остерігався. А тепер страх і совість загубив. Розляжеться на дорозі й не ворухнеться, хоч наступай на нього. Має нахабство голосно винявчувати їжу. А ще дуже ласку любить. Як справжній домашній кіт. Є в нього одна улюблена бабця, котра вичухує-вигладжує його зранку. Одного разу сварилась: "Кутузов, ну як тобі не соромно? Ти сьогодні цілий день тільки їси та спиш, спиш та їси. Ну хоч би в туалет сходив!" І шо думаєте? Кутузов відкрив свої півтора ока, глянув на консьєржку, встав, потягнувся і зник на пару хвилин в кущах. А потім продовжив свої важливі справи: спання та їждення.
Вчора навколо нашого будинку кружляла якась незнайома тітонька. "Кутузооов, Кутуууузов", - кликала й заглядала під всі кущі. Не знайшла. Пішла до консьєржки. А та їй: "Та нам вже всі й так кажуть, що наш кіт на свиню схожий. Не треба його підгодовувати!" А він і справді дуже великий. Ширококостий. Лаписька, як мої долоні. Морда здоровецька. Коротше, видно, шо не бідує.

А у вас є прибудинкові коти? :-)

6 коментарів:

  1. Продовжую тішитись котиком :)

    ВідповістиВидалити
  2. :) гарний кiт! бiля мого будинку вже багато рокiв живе Чубайс, рудий кiт, спить в коробцi бiля дверi під'їзду. I теж є в нього улюблена бабця, щодня його годує.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ех, на жаль немає вже Кутузова :-(
      з'їздила у відпустку, повернулась, а кота не бачу, спитала в його улюбленої бабці, каже зі сльозами на очах "отруїли" ((((((

      Видалити
    2. Зайченятко... Хай йому спиться там, в котячому світі, легко і тепло, хай йому сняться рибки і котячі пригоди.

      Я аж проплакалась.. досі не можу відійи від втрати нашого улюбленця Тішані, хоч вже 2 роки пройшло майже.
      Надя, тримайтесь.

      Видалити
    3. Дякую, Лізо. Я таки до Кутузова прив'язалась. Хоч і звикла до котячої ротації (сільські коти - не квартирні, доля по різному в них складається, інколи довго живуть, а інколи ні), але все одно смерть Кутузова мене трішки підкосила. Така погана новина після відпустки... А я так за ним скучила за два тижні.

      Видалити