Пристрасті за пряжею та дива трапляються

Не легка то справа - вести блог. :-) Особливо в цей неспокійний час. Але я прийшла сказати про хороше.
Не всі слідкують за мною в інстаграмі чи фейсбуці, а новиною хочеться поділитись з усіма. Бо, ви знаєте, дива трапляються. І в них треба вірити. Вірити, що існують чесні розіграші, і що в цих розіграшах можна навіть виграти щось приємне та суттєве. Як от я, наприклад, 1-го вересня виграла планшет. Розіграш проводив магазин Розетка та компанія Prestigio. І що найприємніше в цьому розіграші, планшет мені дістався мого улюбленого синього кольору. Ось він в купочці з моїми улюбленими ниточками:

 

А тепер ще трішки про нитки побалакаю. Ось цей колір, що вгорі на фото, не випускають вже рік.  Я припасла 2 моточка  і чахну над ними, як той чахлик невмирущий. Не придумаю, на що б їх таке надзвичайно гарне пустити. Шарф? Снуд? Якийсь комплект? Собі чи людям? Суцільні запитання без відповідей.

Тим часом, мою улюблену пряжу ніяк не привезуть в Україну. Продають лише залишки з попередніх минулорічних завозів. Я навіть постачальнику телефонувала, бо вже почала боятись, що цю пряжу більше й не возитимуть, а я ж її так люблю. Пообіцяли, що за два тижні має бути. Шкода тільки, в цьому сезоні нових кольорів не випустили. Ну що ж, любитиму з новою силою старі кольори. Правда ж, вони чудові? :-)

Початок осені вже кілька років поспіль для мене - це час активного в'язання і носіння мітенок. Цього року все не так. Але я вже почала викладати свої улюблені моделі мітенок в крамничку, тим сами натякаючи постачальникам: "Та везіть вже ту пряжу!!!". :-)

Тим часом мій патріотичний розіграш добігає кінця. Залишилось ще два з половиною дні. Перевірте, чи всі бажаючі отримали свої номерки. А якщо ви ще не там, то в мене виникає питання "ЧОМУ?". :-)