!!! Репост зі старого Живого Журналу.
Це я зробила сама собі подарунок на новий 2013 рік. Нам же всім з дитинства відомо, що найкращий подарунок - цекнига подарунок, зроблений власними руками.
Років 12 тому в мене був комплект з шарфа та шапки (хоча, чому був? він і досі є, просто плетений був років 12 тому, але досі носиться і чудово виглядає). Улюблений комплект. Дуже-дуже улюблений. Але трішки він мені вже набрид. Захотілось його повторити в іншому кольорі, з іншими косами. І з товщої пряжі, бо сіренький шарф був плетений на спицях 2 чи 2,5 (вже не згадаю) пряжею в 500 (чи трішки більше) з метрів на 100 грамів. На такі подвиги я вже не здатна. Або здатна, от тільки шарф би я дов'язала не на запланований новий рік, а до виходу на пенсію.
Шарф та рукавиці в'язала в дві ниточки: одна з мохером (цілісіньких 70% мохеру), друга просто тоненька гладенька напівшерсть. А шапочку зробила теплішою: в три ниточки, нитка мохеру та дві нитки напівшерстяні.
Поєднання двох ниточок дало гарний ефект: напіввовняна гладенька нитка виблискує між матовими пухнастиками мохеру.
Комплект а-ля "під пуховик" - модний тренд цього сезону серед в'язальної спільноти ЖЖ (це фраза для посвячених ;-) ). Ну але що поробиш? Люблю я пуховики на щодень і не люблю шуби. Відповідно і шарфи-шапки під пуховик собі в'яжу.
Це я зробила сама собі подарунок на новий 2013 рік. Нам же всім з дитинства відомо, що найкращий подарунок - це
Років 12 тому в мене був комплект з шарфа та шапки (хоча, чому був? він і досі є, просто плетений був років 12 тому, але досі носиться і чудово виглядає). Улюблений комплект. Дуже-дуже улюблений. Але трішки він мені вже набрид. Захотілось його повторити в іншому кольорі, з іншими косами. І з товщої пряжі, бо сіренький шарф був плетений на спицях 2 чи 2,5 (вже не згадаю) пряжею в 500 (чи трішки більше) з метрів на 100 грамів. На такі подвиги я вже не здатна. Або здатна, от тільки шарф би я дов'язала не на запланований новий рік, а до виходу на пенсію.
Шарф та рукавиці в'язала в дві ниточки: одна з мохером (цілісіньких 70% мохеру), друга просто тоненька гладенька напівшерсть. А шапочку зробила теплішою: в три ниточки, нитка мохеру та дві нитки напівшерстяні.
Комплект а-ля "під пуховик" - модний тренд цього сезону серед в'язальної спільноти ЖЖ (це фраза для посвячених ;-) ). Ну але що поробиш? Люблю я пуховики на щодень і не люблю шуби. Відповідно і шарфи-шапки під пуховик собі в'яжу.
Шарф у всій своїй красі. Дооовгий. Два метри десять сантиметрів. Широченький. Двадцять один сантиметр. І, звісно, дуже теплий.
Я зазвичай одну половину шарфу залишаю спереду, вона мені гріє пузячку, а іншу закидаю за спину і грію свій мерзлячий поперек. Практично жилетка виходить.
Шапочку у великі морози можна носити підгорнутою.
А як трішки теплішає і вуха починають паритись, можна резинку відгорнути завдяки тому, що шапка без швів, зв'язана по колу.
А все в купі це виглядає в житті приблизно так (вибачте, не буду родичів відрізати, хоч вони в мене люди й не публічні, на відміну від мене, котра вже звикла світити своєю мармизою).
Раптом ви також мрієте про подібну птаху щастя, тоді з радістю повторю її для вас.
Раптом ви також мрієте про подібну птаху щастя, тоді з радістю повторю її для вас.
Немає коментарів:
Дописати коментар