Коли 6 років тому я писала в старому ЖЖ про велику сімейну цінність (можна зайти глянути на фото ікони ближче) і висловлювала бажання, щоб ця цінність перебралась до мене в Київ, я навіть не здогадувалась, що це може відбутись досить швидко. Але це сталось. Завдяки не дуже приємній події, але вже як є. Успадкували ми ікону і забрали до себе.
Отже, тепер ікона живе в моїй київській квартирі в парі з рушником від баби Федори.
Не на покуті, а де місце знайшлось, але й так непогано. Принаймні, на стіні висить, а не десь захована від очей подалі.
Отже, тепер ікона живе в моїй київській квартирі в парі з рушником від баби Федори.
Не на покуті, а де місце знайшлось, але й так непогано. Принаймні, на стіні висить, а не десь захована від очей подалі.
Взагалі-то, іконі б не завадила реставрація. І фарба вигоріла, і є сліди від пожежі, і тріщина в деревині, але віддавати її в чужі руки якось не дуже хочеться. Та й не дешеве це, певно, задоволення.
А ще я спробувала покопатись в гуглі в пошуках інформації про церкву, з котрої за розповідями ця ікони походить. Якось не густо і не все в мене в'яжеться до купи. Але покажу, що надибала (всі цитати клікабельні).
***
***
***
***
І в іншому освітленні:
Немає коментарів:
Дописати коментар